середа, 26 червня 2013 р.

Йосеміті. Основні деталі.

Треба бути дуже "обдарованим", щоб, будучи в Каліфорнії, хоча б раз не відвідати Національний парк Йосеміті. Технічні дані, географія та історія дуже добре описані у вікіпедії, але там мало фотографій, тому я в мене буде все навпаки.

Від мене до парку майже 190 миль (~300 км), причому половина шляху -- гірські дороги, тому добирання займає десь 3.5 год. Я їхав на два дні з однією ночівлею і в перший день була вилазка на Водоспад Йосеміті, але про неї буде в наступному дописі.

Виїхав десь о 5-й ранку і щоб не гаяти час зупинявся тільки раз, щоб поснідати. Випадково натрапив на відбудоване містечко, де жили гірники, що добували мідь. Там був навіть халявний вай-фай.

На горизонті видніються гори парку.

Відвідування парку платне -- 20 доларів за тиждень з однієї машини, але можна купити річний абонемент, здається, за 60 доларів.

Серцем парку є долина, куди стікаються всі ріки та водоспади, та до якої виходять круті схили гір.


В долині є парковки, готелі, кемпінги та інші досягнення цивілізації. А ще там багато води.

Дуже багато води.


Вода чиста та холодна.

А в деяких місця дуже спокійна.

Одним словом, єднання з природою проходить дуже продуктивно.

Йосеміті -- це територія ведмедів та іншої дичини, тому всю їжу треба закривати в спеціальних скриньках. Якщо ж її залишити в машині, то велика ймовірність, що ведмеді розіб’ють скло і залізуть всередину, а власник машини ще й заплатить штраф.

Якщо залишити їжу в наметі, в якому сам спиш, то вночі сам можеш стати їжею. Причому зберігати в скриньках треба все, що має запах: жуйки, мило, крем від загару, дезодорант і т.д.

Смітники хитрої конструкції, щоб дичина не по порпалася у смітті.

 Долина велика.

 І там курсує безкоштовний шатл з гібридним приводом.

Ззовні виглядає він так.


А так -- всередині.

Найкращий спосіб пересуватися парком -- це Park&Ride, тобто запаркував машину в одному місці, а сам цілий день катаєшся шатлом.

Можна їздити машиною, але не всюди знайдеться вільне місце для паркування та й якось то не go green.

Ні на що не відволікаючись, я покарабкався на водоспад.

 Але про це в наступному дописі. Stay tuned!

2 коментарі: