Святкування дня народження.

На день народження я зробив собі дуже класний подарунок -- сходження на вершину Pyramid Peak висотою 3043 метри. Почалося все з того, що я спав довго, а потім виїхав не на той хайвей -- на 80-й замість 50-о. Ну буває, помилка коштувала всього лише додаткових півгодини.

Долетів до старту марштуту дуже швидко, перевдягнувся, взув черевики і покарабкався вгору. Перша третина підйому крута і скучна, але потім стає цікавіше.


Всього треба набрати 1250 метрів за приблизно 5 кілометрів -- треба трохи піднапрягтись. Вирішив відпочивати і фотографувати якнайменше поки не доберуся до вершини, бо почав підніматись аж в 10:20.

Через деякий час ліс закінчується і починається сніг. Висота -- приблизно 2500 метрів.

Сніг тане і з-під нього витікає багато струмочків, які потім об'єднуються в один великий.

Горбок на горизонті -- вершина.

Майже як Горгани.

Правда каменюки суттєво більші.

Перед самою вершиною починається скелелазання. Каміння слизьке, сонце жарить, дихати важко, але залишилось зовсім трішки.

Йуху!

Фотографію мені зробили оці туристи.

На вершині є скринька з блокнотами і ручкою, де можна щось написати для майбутніх поколінь, я також написав.

Таке враження, що тут хтось ночував в наметі.

Потім я взявся фоторафувати навколишні краєвиди.

Два тижні тому я був біля цього озера і воно було частково вкрите льодом, а навколо лежав метровий шар снігу.

Вершина на горизонті мене зацікавила, може і туди вилізу.

Сніг і каменюки -- штука неприємна, бо можна провалитися і травмуватися. Я так і зробив.

Обійшлося все синяком на гомілці та повними черевиками снігу.

Частину дороги вниз їхав як на лижах або просто біг по снігу.

Остання, найкрутіша, ділянка спуску далась дуже важко і ноги просто підкошувалися, але потихенько добрався до машини. Вдома ліг трохи відпочити і вирубився аж до ранку.

Подарунком залишився задоволений :)