Так от коли кожен менеджер середньої ланки може взяти форд фокус в кредит, то він, зазвичай, бере його і кількість машин на дорогах стрімко зростає. Але ж трамвай то не резиновий. Коли доберуся до України, то буду писати про неї, а покищо поділюсь фактами про те, наскільки резиновий трамвай в америці.
Автомобіль в штатах вже давно не є символом свободи, а швидше навпаки - ти є його заручником. Якщо в густонаселених містах, наприклад Сан Франциско, ще є щось подібне на громадський транспорт, то в містечках типу Розвіля є три автобуси і чотири маршрути, тому без машини просто нікуди. Відповідно пропускна здатність доріг має бути великою, щоб кожна срака могла вирішити свої справи, катаючись на машині. Тому проспекти з трьома вулицями - звичайна річ.
Зробити широку дорогу - не проблема, і такі дороги будуть перетинатися, утворюючи перехрестя, які в америці великі і дебільні. В країнах, де люди не настільки стурбовані розміром своїх геніталій, стараються робити якомого більше кільцевих перехресть, бо вони не блокують рух. В америці ж зазвичай присутня класика жанру: перетин доріг зі світлофорами.
Уявіть собі три смуги в одну сторону, які щільно заповнені машинами. На найближчому перехресті третина буде повертати наліво, половина продовжить рухатися прямо, а решта поверне направо. З тими, що їдуь прямо проблем нема, ті, що повертають направо, - взагалі молодці, а от "ліваки" - народні вороги, якщо їх багато. Варіант, коли вони пропускають зустрічний транспорт а тоді повертають, тут не пройде, бо машин настільки багато, що доводиться для повороту наліво вистроювати їх в дві, три а то й чотири смуги. Тут без окремої "лівої" секції світлофора не обійтись, і коли для ліваків горить зелене, то решта напрямів - зустрічний, справа і зліва - мусять милуватися червоним. Стояти доводиться дуже довго і всі ті широкі просто втрачають сенс і стають потрібні для того, щоб вмістити багато машин, які чекають на зелене. Майже як в радянському анекдоті: в нас найбільші екскаватори, щоб добувати багато руди, щоб виплавляти багато металу, щоб потім виготовляти найбільші екскаватори.
Відрегулювати таке перехрестя не так вже й просто, до того ж, зазвичай, потоки несиметричні і треба ще підлаштовуватись під інші світлофори, щоб виходили зелені хвилі.
Оскільки "кільце" - це британська розробка, то американці його цураються, а натомість придумують свої костилі. Правда, вони запозичили одну фічу з кільцевих перехресть - крайню праву смугу, яка повертає тільки направо.
Велосипедна доріжка знаходиться зліва від правої смуги, щоб велосипедисти, які їдуть прямо, не були перешкодоб для транспорту, який вовертає направо.
Права смуга йде позаду світлофора і на неї не діє червоне світло.
Для пішоходів, велосипедистів і колясочників є острівець, який піднятий на дорогою, щоб туди не в'їжджали машини. Ну і, звичайно, ніхто не заїжджає за стоп лінію і не закриває пішохідний перехід.
Острівець заливають бетоном, але тут ще цього не зробили:
На цьому позитив закінчується і переходимо до жесті.
До того, що пропускна здатність перехресть мала через те, що кожен напрям треба пропускати по черзі, додається ще й непостійність потоків. Нема такого, щоб протягом доби транспорт рухався стабільно, натомість зранку їдуть переважно в одному напрямі, а ввечері повертаються назад. У випадку кільця проблеми нема ніяких, але американці не шукають простих шляхів і придумали адаптивні регульовані перехрестя.
Згрубша це працює так: визначаємо скільки машин їде з кожного напряму і корегуємо фази світлофорів відповідно до цього. Сенсори, які визначають кількість машин, пройшли тернистий шлях: спочатку були платформи, які, як протитанкові міни, реагували на масу транспортного засобу, потім були шланги, які перетискалися колесами, а тепер - елекромагнітні контури.
В дорожнє покриття вбудовується велика котушка, яка є частиною коливального контура великого металошукача. Ніякої механіка - сама електрика.
До цього ще додаються камери на перехрестях: такі чорні дятли на перекладинах світлофорів.
Дехто думає, що це камери, які фотографують порушників, які їдуть на червоне.
Сигнали із контурів та камер йдуть де великого комп'ютера, який централізовано керує майже всіма світлофорами в місті. Найефективніше це працює вночі, бо для тебе одного ця система робить суцільну зелену хвилю.
А все могло бути набагато простіше: вужчі дороги і кільцеві перехрестя.
Немає коментарів:
Дописати коментар