Сан Франциско - Твін Пікс.

Так сталося, що Саньок летів в Остін через Сан Франциско, де мав два дні на хіпування, але не мав машини. В мене була машина і довелось один робочий день також виділити для хіпування.

Сан Франциско - одне з найкрасивіших міст на планеті і воно не схоже на решту америки. Про це місто я ще буду писати багато і сьогодні буде вступний допис.

Так от із самого ранку я мчу в Сан Франциско, яке знаходиться якихось 100 миль від Розвіля.

(До вітрового скла приклеєний тримач для айфона, який я використовував як навігатор. Потім цей тримач поламали мексиканці.)

Оскільки це був робочий день, то весь робочий народ їхав на роботу і традиційно на в'їзді в місто був затор на сорок хвилин. Потім я кружляв по односторонніх вуличках в пошуках вільного паркомісця. Такого не знайшлося, тому став раком, включив аварійку і чекав Санька. Рух в Сан Франциско чимось нагадує львівський:  короткі світлофори, яких ніфіга не видно, пішоходи переходять дорогу на червоне, попри дорогу запарковані машини навіть там, де паркуватися не можна, повно доїжджєючих, які мечуться зі смуги в смугу, трамваї, тролейбуси, наглі велосипедисти.

Розпочали ми оглядини міста з його найвищої точки - Твін Пікс. Це такі два горбки, з яких видно все місто, але в той день був туман (як і в більшість днів в році), тому ніфіга не було видно. До того ж було холодно.

Але красиво.

Запаркувалися ми в якійсь дупі і на гору йшли пішки стежкою через кущі. Стежку нам показав місцевий дядько.

Я б там жив.

З гори було чітко видно туман.

Туди навіть приперся екскурсійний автобус, туристи розглядали туман в бінокль.

Всі місто на горбах і тільки даунтаун більш-менш плоский.

Саньок також фотографує туман.

Хоча ніякий туман не може сховати красу міста.

Одним словом, дивіться фотки.

 

Маркет Стріт - "стометровка" Сан Франциско.

Я б там жив.