Озеро Клементайн - Lake Clementine.

Гори ростом з Карпати починаються вже за 35 кілометрів від хати, де я живу, і вони дуже різко виростають із рівнини. Ну і, звичайно, американці будують там греблі, щоб народ балувався водичкою. Хоча насправді озеро Клементайн "зробили" в часи золотої лихоманки, щоб затримувати всяке сміття із золотодобувних шахт та кар'єрів.

Типовий американський хайкінг (hiking) починається з автостоянки, нею ж закінчується і триває один день. Ну і без типових брутальних атрибутів не обходиться:

На парковці майже завжди є туалети, смітики і місце, де можна заховатися від сонця.

За це діло часто треба платити.

При цьому ніяких паркоматів чи тіток/дядьків, які збирають гроші, нема. Є скринька з ковертами, які мають відривний корінець.

Кладеш в конверт 10 доларів, пишеш зверху номер машини, відриваєш корінець, заклеюєш конверт і кидаєш в скриньку. Якщо якомусь рейнджерові захочеться перевірити, що малоймовірно, чи ти оплатив стоянку, то він відкриє скриньку і звірить номери машин, які запарковані, з номерами, які вказані на конвертах.

До речі, смітники в горах всі із "секреткою" - вікриваються хотро-мудро, що лиш людині то під силу, а дика звірина туди не залізе.

До озера треба пройти якісь дві милі (приблизно 3.6 км) широкою стежкою.

Подорозі зустрічаються річка і орли.

І брутальні гайки - фіг відкрутиш.

А потім привідкривається завіса.

Взагалі-то, саме озеро там не дуже.

А вся суть у штучному водоспаді висотою десь 40 метрів.

Не Ніагара, звичайно, але й не Шипіт.

Укріплення греблі красиве.

Для повних лінтяїв до самого озера йде асфальтована дорога, можна і човник з собою привезти.

А можна просто собі кататися.

Оскільки місце дуже близько до цивілізації, то народу в сезон там повно, тому краще приїжджати зранку, щоб зайняти козирне паркомісце.