Їзда без навігатора.

GPS навігатор, безумовно, дуже класна річ, якщо не знаєш місцевості, але з іншої сторони він сповільнює вивчення місцевості, причому разів так в 100.

Людина орієнтується в просторі за домогомою об'єктів, які легко впізнаються і розташування яких вже відоме, - орієнтирів. Чим більша база даних таких об'єктів, тим легше мозкові визначити, де він зараз є. Очевидно, що цю базу даних неможливо звідкись загрузити - її треба створювати самому, і навігатор дуже заважає цьому, бо мозок знає, що йому достатньо слухати голосові підказки і не треба запам'ятовувати місцевість.

Найбільше зло, коли задаєш адресу, не дивишся на прокладений маршрут, а просто їдеш по підказках. Пункт призначення може бути дуже близько, але при цьому може бути повна дезорієнтація. Зі мною так було кілька разів: крутився по району, але здавалося, що я фігзна-де і додому далеко.

Кілька тижнів тому з подачі брата я вирішив їздити без навігатора і тепер дивуюся, чому сам до цього раніше не догадався.

Система автомобільних доріг в америці близька до ідеалу і це дуже спрощує навігацію. Наприклад, кожна дорога має назву або номер, навіть, стежки мають назви. Якщо до цього додати ще знаки, які кажуть де ти є і що ти будеш перетинати, то заблукати стає важче.

Принцип навігації наступний:

1. Вивчити карту, щоб згрубша зрозуміти сітку доріг. Не треба запам'ятовувати  всі дороги, а лише головні. Звичайно, що й не треба вивчати дороги цілої країни :)
2. Прокласти маршрут в голові по такій же схемі, як Google Directions: їхати до перехрестя з дорогою Х, там повернути направо на дорогу Y, приїхати 12 кілометрів, справа почнеться ліс, проїхати ще кілометр до великого скупчення будинків і т.д
3. Їхати.

Приблизно за 100-150 метрів від перехрестя стоїть знак з назвою дороги, з якою буде перетин.

Потім є уточнення, щоб водій зайняв потрібну смугу. В праву тим, кому на схід та на 65-у автомагістраль.

 На самому перехресті висять таблички з назвами вулиць, які перетинаються. На табличці паралельній до руху є назва вулиці, на якій ти зараз знаходишся, на перпендикулярній - яку перетинаєш. 

В штатах по замовчуванню можна повертати направо на червоне світло і всі до того давно звикли. Але є перехрестя, де заборонено це робити, і там завжди є окрема червона стрілка і ще купа знаків, щоб останній дурак побачив, що неможна повертати.

Знак показує, що крайня права смуга веде на південний напрям 65-ї автомагістралі.

Ну і перед самим в'їздом тобі ще раз нагадують, що ти їдеш на південь по 65-й магістралі.

Щоб потрапити в Мерисвіль, треба їхати на північ 65-ю, на яку є виїзд з правої смуги:

 Всі з'їзди автомагістралей пронумеровані і завчасно кілька разів нагадують, що скоро буде з'їзд.

 А ось і він:

А тут дорога роздвоюється, але то не біда, бо знову стоїть знак, який не дасть заблукати.

Якщо в голові є маршрут і уважно слідкувати за знаками, то навігатор непотрібен. Звичайно, його краще мати в бардачку про всяк випадок.